дотичити

Доти́чити. Стосуватися. Що ж дотичить заснованя рускої школи в Чернівцях, то др. Стоцкий відпер внесене Воляна (Б., 1895, 5, 2); Ухвалу Ради громадскої, що дотичить наложеня податку громадского, мусить двірник оголосити в громаді (См.-Стоцький, Громада, 9); В православній реальній школі в Чернівцях має при іменованю учителів убігатель тої народности першеньство, яка находить ся в меньшости. Те саме, що сказано про реальну школу, дотичить і православний дівочий ліцей в Чернівцях (Звідомл., 1914, 66)

// пол. dotyczyć (kogoś, czegoś) — стосуватися, зачіпати.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me