дотикати
ДОТИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех., діал.
1. Доторкатися.
[Геррісон:] Всі вони [робітники], коли дотикали щіточкою вуст, впускали в свій організм певну долю радію (Ірчан, І, 1958, 261).
◊ Землі ́не дотика́ти — те саме, що Землі ́не доторка́тися ( див. доторка́тися).
Леон Гаммершляг ходив, землі не дотикаючи з гордості і радості (Фр., V, 1951, 382).
2. Діяти на органи відчуття.
Сморід по-іншому нас дотикав, як колір кривавий, Смак доступається органів наших, як запах та колір (Зеров, Вибр., 1966, 178).
3. перен. Завдавати кому-небудь неприємностей ущипливими, дошкульними словами або діями.
В ній і тепер ще повно егоїзму й фальшу, яким дотикала бо-лючо [болюче] не одну душу коло себе (Коб., III, 1956, 147).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дотикати — дотика́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- дотикати — Дотика́ти. Стосуватися (чого?), бути пов’язаним (з чим?). Тому, що кождий, молодий чи старий, мусить знати близше те окруженє, серед якого виростає, а в першій мірі свій край і нарід, його минувшину, теперішнє положене і потреби... Українська літературна мова на Буковині
- дотикати — -аю, -аєш, недок., перех., діал. 1》 Доторкатися. 2》 Діяти на органи відчуття. 3》 перен. Завдавати кому-небудь неприємностей ущипливими, дошкульними словами або діями. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дотикати — ДОШКУ́ЛИТИ кому, рідше кого (словами або діями вивести з рівноваги, образити, зіпсувати настрій), ДОСАДИ́ТИ кому, ЗАВДА́ТИ ПРИ́КРОСТІ (ПРИ́КРІСТЬ) кому, ДІЙНЯ́ТИ (ДОЙНЯ́ТИ) кого, розм., ДОЗОЛИ́ТИ кому, розм., ДОСОЛИ́ТИ кому, розм., НАЗОЛИ́ТИ кому, розм. Словник синонімів української мови
- дотикати — I. Дотикати, -каю, -єш сов. в. доткнути, -кну, -неш, гл. 1) Дотрагиваться, дотронуться, прикасаться, прикоснуться. 2) Колоть, уколоть, уязвлять, уязвить словами. --------------- II. Дотикати, -каю, -єш сов. в. доткати, -тчу, -чеш, гл. Словник української мови Грінченка