завагуватися

Завагува́тися. Завагатися, сумніватися. Замінити теперішну нужду суспільної орґанізациї на кооперативну орґанізацию значить тільки, що замінити п’ятак на золоту монету. Для загалу, для консументів була би се лиш виграна, що ж при тім мали би до страченя? Нічо — зовсім нічо. Але скажіть о тім першому ліпшому! В очі розсьміє ся і спитає, чи його бере ся за дурня; а богато найде ся таких, що не завагує ся назвати визискувачами (Товариш, 1908, 192)

// порівн. пол. zawahać się — похитнутися, завагатися, засумніватися; укр. завагатися — те саме.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me