завалидорога

Завалидоро́га. Ледащо, ледар, дармоїд. Нині цінять чоловіка, і не лише чоловіка, а цілі партиї і нарід після їх позитивної роботи. Нині дивлять ся, чи нарід сильний, чи можна з ним числити ся, і коли бачать, що він не є завалидорогою, а сильним членом в спілці державній, тоді поважають єго і дають єму се, що єму належить ся (Б., 1895, 28, 1); Кілько по тих містах є невдоволених з такого ладу Русинів, котрі й нарікають, і пишуть о тім по часописях; самі ж дійстно на місци соромлять ся поговорити з міщанином, бо їм їх бюрократична пиха на се не позваляє. Они раді з того, коли хто, поправляючи рускі відносини, упаде жертвою борби, але они самі не мають волі, енерґії до того, они самі боять ся згинути. Вся їх діяльність обмежає ся на наріканє. Такі люди то не опозиціоністи, то завалидороги для дійсних опозиціоністів. Вони ширять лише одчайдушність, лінивство і байдужість [...] Але прийде час — і соромно нам стане за таких домашних дармоїдів (Б., 1895, 63, 2)

// пол. zawalidroga — ледащо, дармоїд.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me