1. Українська літературна мова на Буковині

завести

Заве́сти́. Не справдити сподівань, підвести. Тимчасом ся надія завела; народний парлямент не тільки не виелімінував национальні спори з політичного житя Австриї, але й сам так тяжко занедужав ними, що дехто сумніває ся, чи взагалі парлямент поверне до здоровля (Б., 1909, 30, 1);

● Завести в надіях, завести надії - ошукати. Рідко де побачиш в молодого сьвященника-Русина руску газету, як „Діло“, “Раду“, „Літер[атурно]-науковий вісник“ або руску книжку. Ніхто не ітересує ся потребами житя народу [...] Тому є узасаднена обава, що добра часть сеї верстви сьвященників здеґенерує, змужичіє і заведе всі ті великі надії, які нарід до неї прив’язував (Звідомл., 1914, 39)

// пол. zawieść — 1) завести, запровадити; 2) підвести, обманути, zawieść kogoś w nadziejach, czyjeś nadzieje — завести в надіях, ошукати.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завести — завести́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. завести — див. заводити I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. завести — співа́ти (заво́дити / завести́) ла́заря. Прикидаючись нещасним, скаржитися на життя. І з лиця не старі, і душею молоді! Годі вам лазаря співати! Ще й заміж підете,— говорила Христина (І. Фразеологічний словник української мови
  4. завести — ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ) (ведучи, супроводжуючи, допомагати або примушувати зайти куди-небудь, у межі чогось), ЗАВО́ДИТИ, ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ рідше. — Док.: ввести́ (увести́), завести́, впрова́дити (упрова́дити), запрова́дити. Словник синонімів української мови
  5. завести — Заве́сти́, -веду́, -веде́ш; заві́в,завела́, -вели́; заві́вши Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. завести — ЗАВЕСТИ́ див. заво́дити¹. Словник української мови в 11 томах
  7. завести — Завести, -ся см. заводити, -ся. Словник української мови Грінченка