завести

ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ) (ведучи, супроводжуючи, допомагати або примушувати зайти куди-небудь, у межі чогось), ЗАВО́ДИТИ, ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ рідше. — Док.: ввести́ (увести́), завести́, впрова́дити (упрова́дити), запрова́дити. Вводять козаки зв'язаних по руках на одному мотузку трьох селян (О. Корнійчук); Взяв він мене за руку, увів у хату (І. Нечуй-Левицький); Він заводить коні в просторий засторонок (М. Стельмах); Зазнайомився (купець) з одною бідною жінкою.., підплатив її, щоб упровадила його.. до опочивальні паниної (переклад М. Лукаша); Я її стріла на пристані і запровадила до хати своєї (Леся Українка).

ВЕСТИ́ (спрямовувати рух кого-небудь, допомагати або примушувати йти куди-небудь), ПРОВА́ДИТИ, ПРОВОДЖА́ТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРИВО́ДИТИ (зі собою); ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ), ЗАВО́ДИТИ, ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ (в межі чогось); ВИВО́ДИТИ, ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, ВИПРОВОДЖА́ТИ (звідки-небудь, за межі чогось); ВІДВО́ДИТИ, ВІДПРОВА́ДЖУВАТИ (з одного місця в інше); ДОВО́ДИТИ, ДОПРОВА́ДЖУВАТИ (до певного місця); ПІДВО́ДИТИ (до кого-чого на незначній відстані); НАВО́ДИТИ (вказуючи шлях); ЗВО́ДИТИ (згори вниз або докупи); СПРОВА́ДЖУВАТИ (примушувати звідкись іти). — Док.: повести́, провести́, привести́, ввести́ (увести́), завести́, впрова́дити (упрова́дити), запрова́дити, ви́вести, ви́провадити, ви́проводити, відвести́, відпрова́дити, довести́, допрова́дити, підвести́, навести́, звести́, спрова́дити. За руку Амон бере її, веде У темну храмину (Т. Шевченко); Вони (конвоїри) вели його (полоненого) мовчки (Григорій Тютюнник); Ніхто не провадив дітей до костьолу (А. Крушельницький); Дівчинку провели в малесеньку кімнатку (О. Іваненко); Настав час проводити молодих у комору (Ю. Смолич); Привела мене пані до своєї господи (Марко Вовчок); Ніколає бере дівчину за руку, вводить у кімнату (М. Чабанівський); А там їх заводять у камери звичні (А. Малишко); Він рвучко схопив його за лікоть і не впровадив, а просто втягнув у свій кабінет (Н. Рибак); Він запровадив його до своєї фабрики (І. Франко); Данила під руки виводять на вулицю (М. Стельмах); В кімнаті з'являється сестра-жалібниця. Вона без церемоній випроваджує гостей (Ю. Яновський); Старий випроводжав нас за село (Марко Вовчок); — Я прошу відвести мене до місцевої влади (І. Ле); Потім він відпроваджував Стефанію додому (О. Маковей); Він таки.. довів мандрівників до свинцевого родовища (О. Донченко); Заарештованих сім панів з цукроварні Прокіп доручив повстанцям допровадити до Угринова (Ф. Малицький); Наряджають.. Олену, підводять то до одного, то до другого дзеркала (А. Шиян); Не жалійте зрадника, бо він ось небавом наведе своїх жовнірів (І. Нечуй-Левицький); Поштмейстер вхопив її попід пахви і звів з ослону додолу (І. Нечуй-Левицький); Й мене.. з ганьбою стали спроваджувати геть із саду, з танців, із весілля (Є. Гуцало). — Пор. 1. перево́дити, 1. супрово́джувати.

ВЕСТИ́СЯ безос. (бути звичаєм, загальноприйнятим правилом), ВОДИ́ТИСЯ, ПОВО́ДИТИСЯ, УЗВИЧА́ЮВАТИСЯ, ЗАВЕ́ДЕНО безос.-присудк. сл. — Док.: повести́ся, узвича́їтися. Так велось у старосвітщину, що рада була старша од гетьмана (П. Куліш); Послів ввели к царю з пихою, Як водилося у Латин (І. Котляревський); Викосити леваду — то було синове діло, так уже повелося (С. Голованівський); — Це добре у вас заведено, що цілою громадою ви своїм молодятам допомагаєте на ноги стати (Панас Мирний). — Пор. уста́литися.

ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ (уводити щось нове в дію, у практику і т. ін.), ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), УВО́ДИТИ (ВВО́ДИТИ), ЗАВО́ДИТИ, УСТАВЛЯ́ТИ (ВСТАВЛЯ́ТИ) заст., НАСТАНОВЛЯ́ТИ заст. (якісь звичаї, порядки і т. ін.); НАСА́ДЖУВАТИ, НАСАДЖА́ТИ (насильно). — Док.: запрова́дити, впрова́дити (упрова́дити), увести́ (ввести́), завести́, уста́вити (вста́вити), настанови́ти, насади́ти. Купріян.. не марнував часу та запроваджував у своєму господарстві цих машин якомога більше (Григорій Тютюнник); Він з численними добровільними помічниками.. впроваджує механізоване доїння (І. Волошин); Як павук, закутавшись у свою павутину, сидить (Гамза) і щодня нові порядки уводить (Панас Мирний); Він дедалі в смак ввіходив І потроху в себе в графстві Інші звичаї заводив (Леся Українка); Усю землю розбила (княгиня Ольга), уставила волості, погости (С. Скляренко); — Закон? — знову викрикує (хтось) зсередини: — то ви (пани) самі настановили такий закон!.. (Панас Мирний); (Калинович:) Трудно там правду насадить, де споконвіку у корені лежить неправда! (І. Карпенко-Карий). — Пор. 2. устано́влювати.