зав’язати

Зав’яза́ти, зав’я́зувати. Заснувати, започаткувати (про комітет, товариство тощо). Ми зав’язали комітет для видавництва сего більшого політичного органу для цілої австрійскоїРуси (Б., 1895, 7, 1); На другу днину зрання ходили літерати до “Бесіди“ на нараду, щоб зав'язати “Видавничу спілку” (Коб., Листи, 60, 369-370); Гуртуймо ся, братя резеші, подаймо собі руки, та зав’яжім товариство наших руских резешів і дбаймо о нашу будучність (Б1901, огопоиі.), Молодша генерация галицких москвофілів, т. зв. москвофільскі радикали, або “неомосквофіли”, постановили в послідних днях відорвати ся від москвофілів старшої дати і зав’язати окрему політичну партию (Б., 1907, 36, 3); Як в нас, в Гараздівцях, зав'язали поступовійші люди касу пожичкову і щадничу систему Райфайзена, то в касі було, як се звичайно на початку буває, пусто (Товариш, 1908, 148-150); З товариством нашим річ мається так. Головною ініціаторкою його єсть пані Матковська, вона ніби числиться до старої партії, єсть, однак, дуже толерантна жінка, ми подали собі руку; щоб зібрати всіх русинок бук[овинських] та, зав’язавши товариство, хоронити наших дівчат та дітей — біднішої класи головно — від румуньщиняся, котрому западають чим раз, то сильніше (Коб., Листи, 12, 266)

// пол. zawiązać, zawiązywać — 1) зав’язати, перев’язати, 2) заст. зав’язати (розмову), налагодити, встановити, 3) утворити, заснувати (товариство).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зав’язати — Зав’яза́ти, -в’я́жу, -в’я́жеш, -в’я́жуть; зав’яжи́, -жі́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. зав’язати — ЗАВ’ЯЗА́ТИ¹ див. зав’я́зувати. ЗАВ’ЯЗА́ТИ², а́ю, а́єш, недок., ЗАВ’Я́ЗНУТИ і ЗАВ’Я́ЗТИ, ну, неш; мин. ч. зав’я́з, ла, до; док. 1. Застрявати, загрузати в чому-небудь. От уже море й земля ані в чому не мають відміни.. Словник української мови в 11 томах