зав’язаний

Зав’я́заний. Дієприкм. від зав’язати. Комітет, зав'язаний для збираня жертв, зібрав доси 32. 000 зр[иньских] (Б., 1895, 26, 4).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зав’язаний — Зав’я́заний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. зав’язаний — ЗАВ’Я́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зав’яза́ти¹ 1, 2. На другому стільці поруч лежала груба, добре зав’язана торба (Мик., II, 1957, 88); Вийняла [Іваниха] горіхи, зав’язані в хустину (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах