завішенє

Заві́шенє. Тимчасове відкладення, призупинення виконання чогось.

● Лишити в завішеню - відкласти, призупинити. Принципіяльний опір монарха і австрийских міродатних чинників против роздвоюваня армиї спонукав угорских політиків лишити в завішеню війскову квестию і наразі домагати ся тільки самостійного картелевого банку (Б., 1909, 89, 1)

// пол. zawieszenie — призупинення, відкладення, відстрочення, zawiesić — 1) завісити, повісити; 2) відкласти виконання чогось, призупинити; порівн. нім. die Schwebe — висяче положення, in der Schwebe — напереваги; das bleibt in der Schwebe — це залишається невирішеним.