завішений

Заві́шений. Призупинений. Україньский радний консисториї Манастирский відважив ся голосувати в краєвій шкільний раді разом з україньскими членами краєвої ради шкільної. Як випаде завішене дисциплінарне слідство серед таких обставин і після теперішних досьвідів, можна легко передвидіти (Б., 1909, 31, 2)

// пол. zawiesić -1) завісити, повісити; 2) відкласти виконання чогось, призупинити.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завішений — заві́шений дієприкметник від: заві́сити Орфографічний словник української мови
  2. завішений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до завісити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. завішений — Заві́шений, -на, -не (від заві́сити) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. завішений — ЗАВІ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заві́сити. Крізь маленькі, завішені хустками вікна безуспішно намагався вдертись до хати променистий жар літнього дня (Гавр., Вибр. Словник української мови в 11 томах