загрожений

Загро́жений. Такий, що перебуває у небезпеці, під загрозою. Ваш лист не дуже велику потіху справив мені, бо я з нього відчуваю, що Ви журитеся за “Вісник”, кажучи, що видавництво загрожене неприхильними оцінками. Не журіться! (Коб., Листи, 47, 336); Русини Буковиньскої землі! Прибувайте десятками тисячів на Народне віче. В інтересі загроженої народної справи треба нам всім явитись на віче, як один муж! (Б., 1905, 19 червня, 3); їх [волохів] сьвященство чує ся загроженим в дотеперішнім абсолютнім панованю над руским народом і гадає силою, революцийним способом задержати свою власть. І зовсім безцеремонно бере митрополита на коротко, чи він годив ся на іменоване Манастирского [генеральним вікарієм консисторским]. Він, видко, заявив, що не годив ся, що волоске сьвященство посуд жує правительство о сторонничість, за яку, однак, похваляє митрополита (Звідомл., 1914, 59)

// пол. zagrożony-загрóжений, такий, що перебуває у небезпеці, під загрозою, zagrożenie — загроза, небезпека.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загрожений — загро́жений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. загрожений — ЗАГРО́ЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до загрози́ти. Ця сторона міста була найменше загрожена і від пожару, і від козаків, бо її обороняв могутній кляштор (А. Чайковський); Там – звідусіль загрожені степи, а тут фортеці, що й не підступи (Л. Словник української мови у 20 томах
  3. загрожений — Загро́жений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)