задивованє
Задиво́ванє. Здивування. Пані добродійка цікаво, хотя й з легким задивованєм подивила ся крізь окуляри на молодих людий (Галіп, 4)
// пол. zadziwienie — здивування, подив.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me