1. Українська літературна мова на Буковині

задля

За́для, прийм. 1. Через (певну причину). Книжка ся ще не розпродує ся, ані не розсилає ся, бо ц. к. прокуратория задержала єї задля недоповненя якихсь правша приписів (Б., 1888, оголош.); Задля браку дзвінка подзвонив він порожними склянками (Галіп, 12); Перед тим мав митрополит довшу розмову з князем болгарским, котрий єго любить і задля єго великих здібностий дуже поважає (Б., 1895, 2, 3); Ціле місто Лісбона було тамтого тижня зворушене задля пригоди, яка стала ся в голярні Avenide de Liberdade (Б., 1895, 21, 4); Оба ті ліски, з яких “сусідній " був удвоє від панського більший, ділила від себе велика левада, звана багном задля своєї багнистої землі (Коб., Земля, 270).

2. Завдяки. По довгих змаганях удало ся зелізничому урядникови Іванови Константинови Шульцови в р. 1894. витворити отсю расу [кріликів], яка то задля своїх гарних прикмет розповсюднила ся в короткім часі по всім сьвіті (Товариш, 1908, 113)

// порівн. пол. dla — вживається також для вказівки причини, powody, dla których... — причини, через які..., dlaczego — чому, dlatego — тому, тому що.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задля — Задля того одного: через те одне [XIX] Але не тільки задля того одного ми вважали римське кирило-мефодіївське свято не всеслов'янським святом, що там не було бесіди про діла слов'янські... Словник з творів Івана Франка
  2. задля — за́для прийменник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  3. задля — прий., заради, з метою, для; Р. через, з причини. Словник синонімів Караванського
  4. задля — [зад(')л'а] прийм. Орфоепічний словник української мови
  5. задля — прийм., з род. в., розм. Сполучення з прийм. задля виражають: Об'єктні відношення: 1》 Уживається на означення особи, предмета, на користь яких щось здійснюється, відбувається. 2》 Уживається на означення особи, предмета, стос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. задля — За́для, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. задля — ЗА́ДЛЯ, прийм., з род. в., розм. Сполучення з прийм. за́для виражають: Об’єктні відношення: 1. Уживається при означенні особи, предмета, на користь яких щось здійснюється, відбувається. Настала весна. Словник української мови в 11 томах
  8. задля — Задля пред. Ради, для. Виросте на йому щасливиш доля задля людей. Стор. МПр. 49. Це вона мене задля того й привела, щоб іззісти у своїй норі. Рудч. Ск. II. 20. Задля його звертають каравани. К. Іов. 14. Словник української мови Грінченка