задля

ЗА́ДЛЯ, прийм., з род. в., розм. Сполучення з прийм. за́для виражають:

Об’єктні відношення:

1. Уживається при означенні особи, предмета, на користь яких щось здійснюється, відбувається.

Настала весна. Старий розпочав нову хату будувати задля Якова, а про Йосипа — ні слова (Мирний, IV, 1955, 42);

На соснах тих — бляшанки з-під консервів Приладнані уміло. В них лежать Горіхи завжди: то задля гостей Із лісу (Рильський, II, 1960, 91);

//Уживається при означенні особи, предмета, в інтересах яких, заради яких щось здійснюється.

— Задля неї, задля власного щастя лишився я, наважився перемогти себе… (Коцюб., І, 1955, 421);

І вдивляється полковник Тарас у невідому далечінь, і веде далі: «Задля рідної землі, товариство, не можна шкодувати життя» (Полт., Повість.., 1960, 538).

2. Уживається при означенні особи, предмета, по відношенню до яких має силу, значення названа обставина, якість, стан і т. ін.

Не співай повесні, Соловейко, мені.. Про щасливії дні, Що, мов наче вві сні, Задля мене минулися нині (Манж., Тв., 1955, 45);

[Гебрей:] То, значить, задля тебе нема тепер неволі? Ти не раб? (Л. Укр., II, 1951, 244).

Відношення мети:

3. Уживається при визначенні мети дії.

[Трохим (до косарів):] Ану, задля початку утніть пісні, розбудіть лугове птаство, щоб ховалось від гострих кос! (Кроп., V, 1959, 130);

У перші роки Радянської влади.. Володимир Ілліч Ленін поставив ім’я великого Кобзаря України поряд з іменами найвидатніших діячів культури та революції задля їх увіковічнення (Вітч., 3, 1964, 217);

// Уживається при вказуванні на предмет, признач. для чого-небудь.

Треба було.. уготувати очерету, соломи задля купального вогнища (Л. Янов., І, 1959, 143);

Столи задля карт;

// Уживається у складі сполучника мети.

Широкоплечі стави та озера порозлягалися в затишних балках, по низах, мов задля того, щоб ясне сонце й синє небо повсякчас любувалися та видивлялися у їх чистих, прозорих водах (Мирний, IV, 1955, 219).

За́для чо́го — навіщо, з якою метою.

Ми знаємо, проти кого це все скеровано, замасковано задля чого (Тич., III, 1957, 6).

Причинові відношення:

4. рідко. Уживається при визначенні причини: якої-небудь дії або якихось вчинків.

Маленька лампа на стіні задля браку чистого повітря майже погасала (Март., Тв., 1954, 315);

Всі слабі сиділи вдома задля дощу, а здорові люди були усі при більярді, за картами, в бібліотеці (Л. Укр., III, 1952, 531);

Булгарин [болгарин] був задля свята трохи напідпитку, веселий (Коцюб., І, 1955, 377).

За́для то́го — тому, з цієї причини.

— Це, мабуть, ти задля того до мене такий добрий, щоб я одписав тобі, а не Уласові, хату та грунт (Н.-Лев., III, 1956, 289).