заким

За́ким. Поки. Дальша програма робіт не єсть ще постановлена, але єсть надія, що заким скінчить ся дискусия над реформою податковою, упорає ся комісия буджетова з своєю роботою і тогди розпічне ся дебата буджетова (Б., 1895, 8, 3); -Заким то станеть ся, — обізвав ся Самсонюк, — ми собі здвигнемо маленький, але тривкий пам'ятник в серцях буковиньских дівчат і дамо вечерниці! Отже, завтра до роботи, патріоти! (Галіп, 76).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заким — За́ким: — поки [47;VIII] Словник з творів Івана Франка
  2. заким — за́ким сполучник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  3. заким — спол., діал. Поки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. заким — ПО́КИ (до якогось, певного часу), ДО́КИ, ПО́КІЛЬ розм., ПО́ТИ заст., ДОПО́КИ розм., ЗА́КИ діал., ЗА́КИЛЬ діал., ЗА́КИМ діал., НІМ діал. Тікай, Катре, поки не пізно, поки тебе не застукали отут, під вікном, бо тоді поговору буде на все село (В. Словник синонімів української мови
  5. заким — За́ким, присл. = по́ки Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. заким — ЗА́КИМ, спол., діал. Поки. Не довго я стояла, забарилася, Заким вода очистилася… (Чуб., V, 1874, 138); — Заким сонце зійде — го-го! де ми будемо, — радісно шептав Остап (Коцюб., І, 1955, 355). Словник української мови в 11 томах
  7. заким — Заким нар. = заки. Заким сонце зійде, роса очі виїсть. Ном. № 5679. Заведу тебе в чужу (хату), заким свою збудую. Чуб. V. 121. Словник української мови Грінченка