заколочено

Заколо́чено, перен. Порушено (про спокій, мир тощо). О скілько звістко, то нігде не заколочено спокою (Б., 1895, 27, 3)

// порівн. пол. zakłócić — порушити, zakłócić porządek — порушити порядок; див. іще заколотити.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me