залагодити

Зала́годити, залаго́джувати. Вирішити, розв’язати справу в ході задоволення потреб, вимог до вищих інстанцій. В таких разах звертав ся я до незадовжених членів, щоби затягнули пожичку і так заратували товариша; а щоби поскорити то, залагоджував я такі справи обіжником до членів виділових (Б., 1895, 2, 2); Далі згадав президент на слова проф. Пігуляка, що правительство не пускає справи основаня рускої ґіимназиїз ока, що сю справу пильнує й небавом успішно залагодить (Б., 1895, 5, 3); Росийский цар приказав отворити осібну канцелярию в міністерстві царского дому, в котрій будуть залагоджувати всякі петициї, вистосовані до царя (Б., 1895, 11, 4); При тім залагодила палата ще й цілий ряд иньших предложень, що мають більше або меньше значінє (Б., 1895, 13, 3); Коли би Австро- Угорщина не могла задля браку часу або задля парляментарних відносин залагодити торговельного договору до 31. марта 1909, тоді сербске правительство готове згодити ся на те, щоб продовжено важність сего договору провізорично до 31. грудня 1909. (Б., 1909, 58, 3)

// порівн. пол. załagodzić — 1) пом’якшити, заспокоїти (біль), залагодити суперечку, 2) пом’якшити, задобрити, zaspokoić — заспокоїти, задовольнити потреби; нім. erledigen — зробити, закінчити, уладнати, die Formalitäten erledigen — оформити, залагодити формальний бік справи.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. залагодити — зала́годити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. залагодити — див. залагоджувати Словник синонімів Вусика
  3. залагодити — див. залагоджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. залагодити — ЛА́ГОДИТИ (усуваючи пошкодження, робити придатним для користування), ЛАДНА́ТИ, ЗАЛА́ГОДЖУВАТИ, СПРАВЛЯ́ТИ, ПОПРАВЛЯ́ТИ, ПРА́ВИТИ, ЛА́ДИТИ розм., НАПРАВЛЯ́ТИ розм., ОПРАВЛЯ́ТИ розм. рідко, ЛАТА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. залагодити — ЗАЛА́ГОДИТИ див. зала́годжувати. Словник української мови в 11 томах
  6. залагодити — Залагодити см. залагоджувати. Словник української мови Грінченка