залеглий
Зале́глий. Заборгований, вчасно не сплачений. Про вислід сеї контролі має начальник повідомити старшину на найблизшім засіданю і повинен тоді дати старшині виказ всіх приходів і видатків після книги головної, а также всіх залеглих рат після осібних книг головних, а также здати справу про се, чи і який мали скуток упімненя (См.-Стоцький, Порадник, 46), Перш усього, знаючи добре, що без гроший ніяке товариство не може зреалізувати своїх замірів, постановив види, стягнути всі залеглі членьскі вкладки в сумі 485 корон і припімнув сей обов’язок членам в осібній відозві (Звідомл., 1914, 25); Писар списав 8 протоколів виділових засідань і 1 протокол загальних зборів, вислав 48 карток, запрашаючих на виділові засіданя і 50 писем з напімненєм до членів, щоб сплатили залеглі вкладки (Звідомл., 1914, 47)
// пол. zaległy — затриманий, заборгований.
Значення в інших словниках
- залеглий — зале́глий прикметник Орфографічний словник української мови
- залеглий — Залежалий, залежаний, злежаний; (товар) несвіжий; (борг) ЗАДАВНЕНИЙ. Словник синонімів Караванського
- залеглий — -а, -е. Який лежить непорушно впродовж тривалого часу. || у знач. ім. залеглі, -лих, мн. Ті, що лягли на землю, сховавшись, причаївшись. Великий тлумачний словник сучасної мови
- залеглий — Зале́глий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- залеглий — ЗАЛЕ́ГЛИЙ, а, е. Який лежить непорушно тривалий час. *Образно. Чи день, чи місяць був, чи рік — Я забував допевний [справжній] лік. Не мав надії, що зроню З очей залеглу порошню. Аж чую — люди увійшли До мене — волю принесли… (Граб. Словник української мови в 11 томах
- залеглий — Залеглий, -а, -е 1) Залежалый. 2) Недоплаченый. Словник української мови Грінченка