залеглість
Зале́глість. Заборгованість, затримка зі сплатою. На вас, Вп. патріоти, тепер черга сповнити свій обов'язок — прислати чим скорше залеглість грошеву, на котру ми і так надто довго ждали, спускаючись на вашу ретельність (Б., 1890, оголош.); Діяльність виділу була млява, бо й інтерес членів до товариства не дописував, що й показує ся найяркійше у великій залеглости сплати членьских вкладок (Звідомл., 1914, 33);
● Вирівняти залеглість — сплатити борг, заборгованість. Проти довжників, котрі не вирівнають свою залеглість цілковито до слідуючого числа, примушені будемо ужити средств немилих і коштовних (Б., 1889, оголош.); Передовсім пригадуємось нашим довжникам, щоби найдальше до двох неділь вирівнали залеглість (Б., 1890, оголош.)
// пол. zaległość — заборгованість, недобір, wyrównać zaległość — сплатити борг, заборгованість, wyrównać rachunek — сплатити рахунок.
Значення в інших словниках
- залеглість — Зале́глість: — заборгованість [44-1;53] Словник з творів Івана Франка
- залеглість — зале́глість іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
- залеглість — -лості, ж., діал. Заборгованість. Великий тлумачний словник сучасної мови
- залеглість — ЗАБОРГО́ВАНІСТЬ (наявність боргу — невиконання якоїсь роботи, взятих на себе зобов'язань), ЗАЛЕ́ГЛІСТЬ діал.; НЕДО́ЇМКА іст. (не сплачена вчасно частина податку чи якогось збору); ХВІСТ перев. мн., розм. (про невиконану роботу, нескладені іспити тощо). Словник синонімів української мови
- залеглість — Зале́глість, -лости, -лості, -лістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- залеглість — ЗАЛЕ́ГЛІСТЬ, лості, ж., діал. Заборгованість. Тепер тільки я зібралась «вирівняти залеглості» в своїй кореспонденції (Л. Укр., V, 1956, 93); Працював [Степан] шалено — за двох, трьох. Словник української мови в 11 томах
- залеглість — Залеглість, -лости ж. Недоплата, недоборъ, недоимка. Словник української мови Грінченка