залеглість

ЗАБОРГО́ВАНІСТЬ (наявність боргу — невиконання якоїсь роботи, взятих на себе зобов'язань), ЗАЛЕ́ГЛІСТЬ діал.; НЕДО́ЇМКА іст. (не сплачена вчасно частина податку чи якогось збору); ХВІСТ перев. мн., розм. (про невиконану роботу, нескладені іспити тощо). — Заборгованість дворянства почала катастрофічно рости і в дворянському, і в земельних банках (М. Стельмах); Працював (Степан) шалено — за двох, трьох. Він не смів мати залеглостей, бо не міг висиджувати позаурядові години або брати працю додому (А. Крушельницький); Василеві Стецюку не спиться ... Є об чім думати, є в чім душу гноїти: подушне, недоїмки, чинші... (М. Коцюбинський); (Гармаш:) Доповіді — це все добре, але ліквідуйте свої хвости, нарешті. У декого по два, по три (І. Микитенко). — Пор. борг.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. залеглість — Зале́глість: — заборгованість [44-1;53] Словник з творів Івана Франка
  2. залеглість — зале́глість іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  3. залеглість — Зале́глість. Заборгованість, затримка зі сплатою. На вас, Вп. патріоти, тепер черга сповнити свій обов'язок — прислати чим скорше залеглість грошеву, на котру ми і так надто довго ждали, спускаючись на вашу ретельність (Б., 1890, оголош. Українська літературна мова на Буковині
  4. залеглість — -лості, ж., діал. Заборгованість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. залеглість — Зале́глість, -лости, -лості, -лістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. залеглість — ЗАЛЕ́ГЛІСТЬ, лості, ж., діал. Заборгованість. Тепер тільки я зібралась «вирівняти залеглості» в своїй кореспонденції (Л. Укр., V, 1956, 93); Працював [Степан] шалено — за двох, трьох. Словник української мови в 11 томах
  7. залеглість — Залеглість, -лости ж. Недоплата, недоборъ, недоимка. Словник української мови Грінченка