1. Українська літературна мова на Буковині

залежати

Зале́жати (на кому?, на чому?), безособ. Хотітися, бути бажаним, мати для когось значення, бути предметом зацікавлення. Фотографію, що маєте в себе, не употребляйте. Пішлю Вам другу [...]. Наймиліше було би мені, якби Ви фотогр[афію] не давали в книжку, мені справді на тім дуже мало залежить (Коб., Листи, 45, 329);

/ (мені, тобі, йому, їй...) залежить на тім, щоб... - (для мене, тебе, нього, неї...) має значення те, що (щоб)... Найважніше, і мені много на тім залежить, щоби Ви мені те повірили, себто: єсли я на Вас огірчена, то лиш тому і тогди, як я до Вас пишу і пишу, а Ви мовчите (Коб., Листи, 36, 307); Передусім залежить на тім, щоби усі наші люди явили ся при голосованю. В тій ціли треба мати під руками кілька фір, щоби мож байдужних або занятих роботою скоро приставляти назад (Б., 1907, 49, 1); Вона перепрошує, що приходить у тій, трохи пізній порі, але вднину дуже зайнята; боялася, що, прийшовши скорше, не застала би мене дома, а їй залежало на тім, щоб застати мене... (Коб., Valse melancolique, 102)

// пол. zależeć (komuś na kimś, na czymś) — хотітися, бути бажаним (для когось).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. залежати — зале́жати 1 дієслово недоконаного виду бути в залежності; зумовлюватися зале́жати 2 дієслово доконаного виду завдати шкоди, довго лежачи діал. Орфографічний словник української мови
  2. залежати — (від кого) бути в залежності, бути на чиєму мотузку <�поводі>. Словник синонімів Караванського
  3. залежати — I -жу, -жиш, недок. 1》 Бути залежним від кого-, чого-небудь, перебувати під чиїмось впливом або чиєюсь владою, коритися комусь, чомусь. 2》 Зумовлюватися певними обставинами, причинами і т. ін., бути наслідком чого-небудь. II -жу, -жиш, док., перех., діал. Довго лежачи, завдати шкоди чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. залежати — Зале́жати, -ле́жу, -ле́жиш, -ле́жать Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. залежати — ЗАЛЕ́ЖАТИ¹, жу, жиш, недок. 1. Бути в залежності від кого-, чого-небудь, перебувати під чиїмось впливом або чиєюсь владою, підкорятися комусь, чомусь. Словник української мови в 11 томах
  6. залежати — Залежати, -жу, -жиш гл. Зависѣть. Залежатися. см. залежуватися. Залежиться, гл. безл. = залежати. Словник української мови Грінченка