залежати

зале́жати 1

дієслово недоконаного виду

бути в залежності; зумовлюватися

зале́жати 2

дієслово доконаного виду

завдати шкоди, довго лежачи

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. залежати — Зале́жати (на кому?, на чому?), безособ. Хотітися, бути бажаним, мати для когось значення, бути предметом зацікавлення. Фотографію, що маєте в себе, не употребляйте. Пішлю Вам другу [...]. Українська літературна мова на Буковині
  2. залежати — (від кого) бути в залежності, бути на чиєму мотузку <�поводі>. Словник синонімів Караванського
  3. залежати — I -жу, -жиш, недок. 1》 Бути залежним від кого-, чого-небудь, перебувати під чиїмось впливом або чиєюсь владою, коритися комусь, чомусь. 2》 Зумовлюватися певними обставинами, причинами і т. ін., бути наслідком чого-небудь. II -жу, -жиш, док., перех., діал. Довго лежачи, завдати шкоди чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. залежати — Зале́жати, -ле́жу, -ле́жиш, -ле́жать Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. залежати — ЗАЛЕ́ЖАТИ¹, жу, жиш, недок. 1. Бути в залежності від кого-, чого-небудь, перебувати під чиїмось впливом або чиєюсь владою, підкорятися комусь, чомусь. Словник української мови в 11 томах
  6. залежати — Залежати, -жу, -жиш гл. Зависѣть. Залежатися. см. залежуватися. Залежиться, гл. безл. = залежати. Словник української мови Грінченка