залежати
зале́жати
I -жу, -жиш, недок.
1》 Бути залежним від кого-, чого-небудь, перебувати під чиїмось впливом або чиєюсь владою, коритися комусь, чомусь.
2》 Зумовлюватися певними обставинами, причинами і т. ін., бути наслідком чого-небудь.
II -жу, -жиш, док., перех., діал.
Довго лежачи, завдати шкоди чому-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- залежати — зале́жати 1 дієслово недоконаного виду бути в залежності; зумовлюватися зале́жати 2 дієслово доконаного виду завдати шкоди, довго лежачи діал. Орфографічний словник української мови
- залежати — Зале́жати (на кому?, на чому?), безособ. Хотітися, бути бажаним, мати для когось значення, бути предметом зацікавлення. Фотографію, що маєте в себе, не употребляйте. Пішлю Вам другу [...]. Українська літературна мова на Буковині
- залежати — (від кого) бути в залежності, бути на чиєму мотузку <�поводі>. Словник синонімів Караванського
- залежати — Зале́жати, -ле́жу, -ле́жиш, -ле́жать Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- залежати — ЗАЛЕ́ЖАТИ¹, жу, жиш, недок. 1. Бути в залежності від кого-, чого-небудь, перебувати під чиїмось впливом або чиєюсь владою, підкорятися комусь, чомусь. Словник української мови в 11 томах
- залежати — Залежати, -жу, -жиш гл. Зависѣть. Залежатися. см. залежуватися. Залежиться, гл. безл. = залежати. Словник української мови Грінченка