залеглий
ЗАЛЕ́ГЛИЙ, а, е. Який лежить непорушно тривалий час.
*Образно. Чи день, чи місяць був, чи рік — Я забував допевний [справжній] лік. Не мав надії, що зроню З очей залеглу порошню. Аж чую — люди увійшли До мене — волю принесли… (Граб., І, 1959, 409);
// у знач. ім. зале́глі, лих, мн. Ті, що лягли на землю, сховавшись, причаївшись.
Кілька снарядів — один за одним — грякнули на огородах, зовсім уже недалеко від цепу залеглих (Гончар, Таврія.., 1957, 611).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- залеглий — зале́глий прикметник Орфографічний словник української мови
- залеглий — Зале́глий. Заборгований, вчасно не сплачений. Про вислід сеї контролі має начальник повідомити старшину на найблизшім засіданю і повинен тоді дати старшині виказ всіх приходів і видатків після книги головної... Українська літературна мова на Буковині
- залеглий — Залежалий, залежаний, злежаний; (товар) несвіжий; (борг) ЗАДАВНЕНИЙ. Словник синонімів Караванського
- залеглий — -а, -е. Який лежить непорушно впродовж тривалого часу. || у знач. ім. залеглі, -лих, мн. Ті, що лягли на землю, сховавшись, причаївшись. Великий тлумачний словник сучасної мови
- залеглий — Зале́глий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- залеглий — Залеглий, -а, -е 1) Залежалый. 2) Недоплаченый. Словник української мови Грінченка