1. Словник української мови в 11 томах

залегко

ЗАЛЕ́ГКО, розм. Присл. до залегки́й;

// у знач. присудк. сл., кому. Досить легко.

Одному залегко правитись віршем, а другому — хоч дави його — а віршу з його не видавиш (Мирний, V, 1955, 377).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. залегко — зале́гко прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. залегко — розм. Присл. до залегкий. || у знач. присудк. сл., кому. Досить легко. Великий тлумачний словник сучасної мови