залегко

зале́гко

розм.

Присл. до залегкий.

|| у знач. присудк. сл., кому. Досить легко.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. залегко — зале́гко прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. залегко — ЗАЛЕ́ГКО, розм. Присл. до залегки́й; // у знач. присудк. сл., кому. Досить легко. Одному залегко правитись віршем, а другому — хоч дави його — а віршу з його не видавиш (Мирний, V, 1955, 377). Словник української мови в 11 томах