замешкалий

Замешка́лий. Який стало живе в певному місці. Загал всіх замешкалих в одній місцевости творили яко члени громади сільску громаду (Товариш, 1908, 292)

// пол. zamieszkały — 1) який живе, мешкає в певному місці, 2) житловий, заселений.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me