замешкалий
Замешка́лий. Який стало живе в певному місці. Загал всіх замешкалих в одній місцевости творили яко члени громади сільску громаду (Товариш, 1908, 292)
// пол. zamieszkały — 1) який живе, мешкає в певному місці, 2) житловий, заселений.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me