замилуване

Зами́луване [зами́лування]. Цікавість, допитливе ставлення до чогось. А то буває таке, що часто-частенько оповідаєть сярічи, зовсім не цікаві, нічого не варті; то й не диво, що богато дітий, скінчивши школу, не виказує жадного замилуваня до книжки (Канюк, 1911, 70);

/ Захоплення (чимось). І справді, її талант і замилування до музики заповідали їй уже тепер ясну будучність (Коб., Valse melancolique, 121)

// пол. zamiłowanie — любов до чогось, захоплення чимось, потяг до чогось, robić coś z zamiłowaniem — робити щось із захопленням, з внутрішнього потягу, покликання до чогось.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me