1. Українська літературна мова на Буковині

замогти

Замогти́. Подужати щось, впоратися з чимось. Вона зачала читати вступну статю під заголовком “Наші кривди”. Перечитала перше реченє, замогла друге, навіть і третє (Галіп, 77)

// порівн. пол. zmóc — 1) побороти, здолати, 2) обл. (coś) — впоратися (з чимось).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замогти — Замогти́ см. замогати. Словник української мови Грінченка