замкнути

Замкну́ти, замика́ти.

1. Закрити, затулити, стулити, заплющити (очі). Молода гуляла з дружбою Михайлом і замкнула очі. Чому?.. Чому?.. Хто замикає очі, коли має його перед собою? (Коб., Земля, 234);

● Замкнути очі — померти. Ти ж не видиш, що я все більше та більше ослабаю, а тато — Боже, прости йому гріхи! — пересиджує у Мендля, як у рідного тата свого, задовжує тайком, як я оноді довідалася, поля, тратить гроші, -і що з тебе буде, як я замкну очі?.. (Коб., Земля, 229);

● Замкнути (замикати) уста — примусити мовчати. Найновійша “об'єдинительная" робота росийского правительства замкнула диким способом міліонам наших братів на Україні уста і держить їх всею силою в кайданах духової неволі (Б., 1895, 27, 1); І то іменно чим меньше котрий чоловік має право обзивати ся, не маючи за собою ніякої роботи для загалу, тим більше горлає він, кривить ся, зневажає... Таким людям у иньших народів просто уста замикають, але не дуже делікатно (Б., 1895, 32, 1); [Оксана] чула добре, що той протокол замкне їй уста, позбавить єї переваги над чоловіком, панованя в дому, котре мала доси (Б., 1895, 9, 1)

// пол. zamknąć, zamykać — зачинити, закрити (usta — уста, рот), стулити (powieki — повіки), заперти (на ключ); нім. die Augen schließen — заплющити очі, schließen — 1) закривати, 2) зачиняти, замикати.

2. Закрити збори, завершити, припинити роботу зборів. На сім дневний порядок вичерпав ся і предсідатель замкнув збори подякою всім учасникам за уважне і поважне трактоване справ товариства (Звідомл., 1914, 41)

// пол. zamknąć, zamykać (posiedzenia, dyskusje) — закрити, оголосити закритими (про засідання, збори тощо), припинити обговорення.

3. Підбити підсумки. "Замкнути” касову книгу значить зрахувати при кінцимісяця всі приходи і видатки (Канюк, 1906, 34)

// пол. zamknąć (bilans, rachunek) — скласти баланс, підбити підсумки; нім. schließen -закінчувати, робити висновок.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замкнути — (двері): зачинити, причинити [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. замкнути — замкну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. замкнути — див. замикати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. замкнути — замкнути 1. зачинити, закрити (ср, ст): Я сказав: “Іншим разом”, – і замкнув за собою двері. Цим замкненням дверей я хочу підкреслити, що між мною і Маринкою нічого не було і наш стосунок був цілком товариський (Тарнавський... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. замкнути — заплю́щувати (рідше закрива́ти, замика́ти і т. ін.) / заплю́щити (рідше закри́ти, замкну́ти і т. ін.) о́чі. 1. на що. Навмисне не помічати чого-небудь, не звертати уваги на щось. Фразеологічний словник української мови
  6. замкнути — ЗАМИКА́ТИ (закривати на замок, ключ і т. ін.), ПРИМИКА́ТИ, ЗАПИРА́ТИ розм., ЗАЧИНЯ́ТИ рідко; ЗАСУВА́ТИ (на засув); ЗАЩІПА́ТИ, ЗАЩІБА́ТИ діал., ЗАЩІ́БУВАТИ діал. (на защіпку). — Док. Словник синонімів української мови
  7. замкнути — Замкну́ти, -кну́, -кне́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. замкнути — ЗАМКНУ́ТИ див. замика́ти. Словник української мови в 11 томах
  9. замкнути — Замкнути, -ся см. замикати, -ся. Словник української мови Грінченка