заміт

За́міт.

1. Заувага, репліка. Деякі речники висказали суд, мовто субкомітетові при укладаню сего проекту недоставало етичної серіозности. Заміт сей (зроблений із сторони Молодочехів) відпираю яко недостаточний (Б., 1895, 47, 1); На слушний заміт, що на се треба гроша, а відки єго взяти, скажу, що кожде сторонництво потребує передусім гроша. Тому "Национальна Рада" мусить наложити на всіх членів сторонництва відповідний до їхніх доходів податок (Б., 1907, 78, 2).

2. Запит. П. Пігуляк відповів на ті заміти виборців і відтак одержав від зібраних вотум довір я (Б., 1895, 48, 3)

// рос. замечание — заувага, зауваження; порівн. пол. uwaga, upomnienie — заувага, зауваження.