1. Українська літературна мова на Буковині

замішанина

Замішани́на. Сум’яття, метушня, замішання, збентеження. Зібрані огірчені до крайности таким поступкам попів, котрі все старають ся задержати ся при президияльнім столі. Нараз постає страшний крик і лайка. Така замішанина треває аж до 2-ої години (Б., 1899, 36, 2)

// порівн. пол. zamieszanie — сум’яття, метушня, замішання, збентеження; рос. замешательство — те саме.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замішанина — замішани́на іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. замішанина — -и, ж., діал. 1》 Мішанина. 2》 Сум'яття. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. замішанина — ЗАМІША́ННЯ (загальна розгубленість, раптове безладдя), СУМ'ЯТТЯ́, ЗАМІ́ШКА розм., ЗАМІШАНИ́НА діал. В лавах ворога сталося замішання (П. Словник синонімів української мови
  4. замішанина — ЗАМІШАНИ́НА, и, ж., діал. 1. Мішанина. В дальших розділах нашої розвідки побачимо, шо й на полі чисто естетичної критики панує не менша неясність і замішанина понять… (Фр., XVI, 1955, 259). 2. Сум’яття. Словник української мови в 11 томах
  5. замішанина — Замішани́на, -ни ж. Замѣшательство. Словник української мови Грінченка