заниканє

Зани́канє. Зникнення, втрата. Признати можна, що ученики висших кляс мають більшу вправу у німецкім вислові, як, приміром, в Галичині, де німецкої мови учать лише як звичайного предмету, але до свобідного орудуваня сею мовою не доходять. Ай се невеличке plus осягає ся коштом знаня рідної мови. Бо коли слідити умовий розвій учеників від початку ґімназияльної науки через кілька років, то зараз кидає ся у очи постепенне заниканє відчуваня духа рідної мови (Корд., 1904, 40)

// пол. zanik -1) зникнення, відмирання, 2) втрата, завмирання.