1. Українська літературна мова на Буковині

запобігати

Запобіга́ти. Передбачати, дбати. Треба також піднести вдячно, що ц. к. правительство запобігає в новійшім часі чим раз дальше ідучому значіню наших рік тим, що на підставі дотичних законних приписів зачинає енерпчно видаляти водні млини (Б., 1899, 36, 1)

// пол. zapobiegać — попереджати, передбачати; zapobiegliwy — дбайливий, передбачливий, господаровитий.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запобігати — (попереджувати виникнення чогось) відвертати, відводити, попереджувати. Словник синонімів Полюги
  2. запобігати — ЗАПОБІГАТИ, ЗАПОБІГТИ, -іжу, -іжиш. 1. (чому). Заздалегідь відвертати щось неприємне, не бажане, не допускати його. Вж. зі сл.: аваріям, війнам, забрудненню повітря, лихові, помилкам, руйнуванню. 2. (перед ким, кого і без додатка). Літературне слововживання
  3. запобігати — (лихові) відвертати що, не допускати чого; (ласки) запопадати; (перед ким) хотіти бути хорошим, піддобрюватися під кого, догоджати кому, підлещуватися <жм. лататися> до кого, ід. гнути коліна; док. ЗАПОБІГТИ, (лихові) зарадити, запомогти; (жениха) З. здобути, дістати, придбати. Словник синонімів Караванського
  4. запобігати — див. лестити; піддобрюватися; уникати; хитрувати Словник синонімів Вусика
  5. запобігати — [запоб'ігатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
  6. запобігати — -аю, -аєш, недок., запобігти, -іжу, -іжиш, док. 1》 неперех., чому.Не допускати, заздалегідь відвертати що-небудь неприємне, небажане. 2》 тільки недок., неперех., перед ким, рідко до кого і без додатка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. запобігати — запобіга́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  8. запобігати — ЗАПОБІГА́ТИ чому (не допускати чого-небудь неприємного, небажаного), ВІДВЕРТА́ТИ що, ВІДВО́ДИТИ що, ПОПЕРЕДЖА́ТИ що, ПОПЕРЕ́ДЖУВАТИ що. — Док.: запобі́гти, відверну́ти, відвести́, попере́дити. Словник синонімів української мови
  9. запобігати — Запобіга́ти, -га́ю, -га́єш; запобі́гти, -біжу́, -біжи́ш, -біжа́ть чому, чого в кого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. запобігати — ЗАПОБІГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАПОБІ́ГТИ, іжу́, іжи́ш, док. 1. неперех., чому. Не допускати, заздалегідь відвертати що-небудь неприємне, небажане. — Дивні ті люди, бідує, горює, гине з голоду, а нічого не радить собі, не запобігає лихові… (Коцюб. Словник української мови в 11 томах