запорядок
Запоря́док. Назва дії за знач. запорядити. На Лесин запорядок рукопис мені хтось (не пам’ятаю, хто) передав зі Львова (це було, здається, 1902. р.), і я всіма силами добивався, щоб найти де гроші на наклад. Та цим разом мені не поталанило (Сімович, 1938, 59).
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me