заприсяженє

Заприся́женє. Прийняття присяги. При заприсяженю маринарки у Вільґельмсгафен виголосив цісар німецкий слідуючі характеристичні слова (Б., 1895, 8, 3); Почувши, як відбуло ся заприсяженє вікаріїв і що наш вікарій є перший і що він буде мешкати в резиденції, а не Волох, ожили навіть зневірені і скептики (Звідомл., 1914, 56)

// пол. zaprzysiężenie — прийняття присяги, приведення до присяги, zaprzysięgać — 1) приводити до присяги (когось), приймати присягу (від когось), 2) присягати, обіцяти.