запрятувати

Запря́тувати. Набивати, накладати (чимось).

● Запрятувати голови — забивати, затуманювати голови; завдавати зайвих клопотів Ще по селах та містах маємо людий, що наосліп заледа покликом не йдуть [...]- і на них уже час приходить сказати проводирам: “Гов! Досить уже тих експериментів! Не запрятуйте нам чим иньшим голов, бо ми хочемо робити” (О. Маковей, Б., 1895, 134, 3)

// пол. zaprzątać — 1) забирати, поглинати (увагу), 2) завалювати, захаращувати, zaprzątać (komuś) głowę — морочити комусь голову, zaprzątać (sobie) głowę — морочити собі голову, nie zaprzątaj sobie tym głowy — не забивай собі тим голову, zaprzątać (kogoś) swoimi sprawami (kłopotami) — обтяжувати когось своїми клопотами.