1. Українська літературна мова на Буковині

запукати

Запу́кати. Постукати (у двері, вікно). Втім хтось у двері запукав, але так рішучо, що Самсонюк, єдиний “чуваючий ” член кумпанії, мимохіть здригнув ся (Галіп, 29); Запукає хто до дверей, вона й не ворухнеть ся з місця (Коб., Некультурна, 63)

// пол. zapukać — постукати (у двері, у вікно).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запукати — -аю, -аєш, док., діал. Застукати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. запукати — запу́кати дієслово доконаного виду постукати діал. Орфографічний словник української мови
  3. запукати — ЗАПУ́КАТИ, аю, аєш, док., діал. Застукати. Нові бербениці й барильця німують в кутку, хоч тільки запукай до них — і обізветься голос, що там жиє (Коцюб., II, 1955, 325). Словник української мови в 11 томах
  4. запукати — Запукати, -каю, -єш гл. Застучать. Словник української мови Грінченка