заряджений

Заря́джений.

1. Дієприкм. від зарядити. При поіменнім голосованю, зарядженім на жадане посла др. Стоцкого, відкинено просьбу "Народного Дому" 14-ма голосами проти 11 (Б., 1895, 12, 4).

2. Обладнаний, споряджений. З Тернополя поїхали ми через Красне до Бродів. По дорозі бачили ми гарно заряджений санітарний поїзд з повним устаткуванням, який військове українське командування включило до свого військового майна (Галіп, Спомини, ч. 3-4, 76).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заряджений — [зар’аджеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  2. заряджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зарядити I. || заряджено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заряджений — заря́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  4. заряджений — ЗАРЯ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заряди́ти¹. На току. Темна ніч. Тільки оце прийшов Скиба на зміну. Молодий хлопчина передав йому рушницю, на курки показав — заряджена, мовляв (Головко, І, 1957, 345); Ще раз обійшов [Прокатов] своїх бійців... Словник української мови в 11 томах