заряд

Заря́д.

1. Керівництво, керівний орган, правління. Заряд центральний повинен би обіймати лишень одну провінцию (Б., 1895, 1, 3); Посол Пернерсторфер говорив про нужду цегольників на Вайнберґу і надужитя заряду фабрики цегол (Б., 1895, 24, 2); Окрім того, треба ще людям зараз сказати, який має бути заряд в касі. Отже, в касі є насамперед старшина, вона завідує касою, приймає нових членів, дає пожички, старає ся придбати для каси потрібних гроший, складає щороку обрахунок всіх приходів і видатків каси, взагалі орудує всіми грішми і справами каси [...] Старшина має до помочи касиєра, той провадить всі рахунки і книжки каси. Над старшиною є рада надзорча [...] Над старшиною і над радою надзорчою є ще одна контроля, а то — загальний збір всіх членів (См.-Стоцький, Порадник, 6-7); Заряд торговлі паперу тов[ариства] “Рускої Ради ” в Чернівцях подає до відомосты Вп. П. Т. Публиці, що“Буковиньский правосл[авний] ілюстрований календар ” вже вийшов і є до набутя в торговли паперу (Б., 1901, рекл.); Підписаний заряд шкільний складає отсим сердечну прилюдну подяку навиденим добродіям, явним приятелям школи за їх прикладу гідне, благородне діло (Б., 1902, 12 цьвітня, 3); Заряд стоваришеня складає ся зі старшини, що числить 5 членів (голова, заступник голови, книговодчик і ще двох членів) і з ради надзорчої, що має найменьше лиш 3 членів (Канюк, 1906, 9).

2. Керування, управління. Віденьска урядова ґазета оголосила надане концесій ґрафам Вільґельмови Сіменьскому і Романови Потоцкому на будову і ведене під власним зарядом льокальної зелізниці зі Львова до Янова (Б., 1895, 18, 4); В Монако, славнім місті гри, де тисячі людий потратило майно і житє, заносить ся на революцию против пануючого князя з причини змін і заведеня ощадностий в заряді міста (Б., 1895, 44, 3).

3. Підпорядкування. Клюб буде засадничо голосувати за удержавленєм желізниць, тому що уважає за користне для публики, ж желізниці находять ся в державнім заряді (Б., 1909, 56, 1);

● Стояти (бути) під (чиїмось) зарядом — бути під чиєюсь орудою, у віданні, підпорядкування кого, чого. Посол Зота здає справу про завідуванє фондів, стипендий і т. п., що стоять під зарядам краєвого видіту (Принято до відомости) (Б., 1895, 5, 3); У нас на Буковині ухвалив сойм таке, що фонд убогих кождоїгромади (окрім міст) має бути під зарядом Виділу краєвого (См.-Стоцький, Громада, 18)

// порівн. нім. Zuständig — належний до чиєї-небудь компетенції; пол. być pod czyimś zarządem — перебувати під чиїмось керівництвом, у чиїмось віданні; пол. zarząd — 1) правління, управління, 2) адміністрація.