заряд

Заря́д.

1. Керівництво, керівний орган, правління. Заряд центральний повинен би обіймати лишень одну провінцию (Б., 1895, 1, 3); Посол Пернерсторфер говорив про нужду цегольників на Вайнберґу і надужитя заряду фабрики цегол (Б., 1895, 24, 2); Окрім того, треба ще людям зараз сказати, який має бути заряд в касі. Отже, в касі є насамперед старшина, вона завідує касою, приймає нових членів, дає пожички, старає ся придбати для каси потрібних гроший, складає щороку обрахунок всіх приходів і видатків каси, взагалі орудує всіми грішми і справами каси [...] Старшина має до помочи касиєра, той провадить всі рахунки і книжки каси. Над старшиною є рада надзорча [...] Над старшиною і над радою надзорчою є ще одна контроля, а то — загальний збір всіх членів (См.-Стоцький, Порадник, 6-7); Заряд торговлі паперу тов[ариства] “Рускої Ради ” в Чернівцях подає до відомосты Вп. П. Т. Публиці, що“Буковиньский правосл[авний] ілюстрований календар ” вже вийшов і є до набутя в торговли паперу (Б., 1901, рекл.); Підписаний заряд шкільний складає отсим сердечну прилюдну подяку навиденим добродіям, явним приятелям школи за їх прикладу гідне, благородне діло (Б., 1902, 12 цьвітня, 3); Заряд стоваришеня складає ся зі старшини, що числить 5 членів (голова, заступник голови, книговодчик і ще двох членів) і з ради надзорчої, що має найменьше лиш 3 членів (Канюк, 1906, 9).

2. Керування, управління. Віденьска урядова ґазета оголосила надане концесій ґрафам Вільґельмови Сіменьскому і Романови Потоцкому на будову і ведене під власним зарядом льокальної зелізниці зі Львова до Янова (Б., 1895, 18, 4); В Монако, славнім місті гри, де тисячі людий потратило майно і житє, заносить ся на революцию против пануючого князя з причини змін і заведеня ощадностий в заряді міста (Б., 1895, 44, 3).

3. Підпорядкування. Клюб буде засадничо голосувати за удержавленєм желізниць, тому що уважає за користне для публики, ж желізниці находять ся в державнім заряді (Б., 1909, 56, 1);

● Стояти (бути) під (чиїмось) зарядом — бути під чиєюсь орудою, у віданні, підпорядкування кого, чого. Посол Зота здає справу про завідуванє фондів, стипендий і т. п., що стоять під зарядам краєвого видіту (Принято до відомости) (Б., 1895, 5, 3); У нас на Буковині ухвалив сойм таке, що фонд убогих кождоїгромади (окрім міст) має бути під зарядом Виділу краєвого (См.-Стоцький, Громада, 18)

// порівн. нім. Zuständig — належний до чиєї-небудь компетенції; пол. być pod czyimś zarządem — перебувати під чиїмось керівництвом, у чиїмось віданні; пол. zarząd — 1) правління, управління, 2) адміністрація.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заряд — заря́д: За́ряд: — керівництво, управа [50] — Округ [XX] Я досі не писав до Новаковського про своє зречення, а стримався для того... Словник з творів Івана Франка
  2. заряд — [зар’ад] -ду, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў Орфоепічний словник української мови
  3. заряд — I -у, ч. 1》 Певна кількість вибухової речовини, яка міститься у патроні, снаряді, міні і т. ін. 2》 Бойовий патрон, снаряд, а також куля, дріб, картеч із потрібною для пострілу кількістю вибухової речовини, введені в канал вогнепальної зброї. 3》 фіз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. заряд — Набій, див. патрон, амуніція Словник чужослів Павло Штепа
  5. заряд — заря́д 1 іменник чоловічого роду певна кількість речовини; набій; кількість електрики заря́д 2 іменник чоловічого роду управління діал. Орфографічний словник української мови
  6. заряд — заря́д правління (ст): Вечерниці відбувалися у великій залі “Народнього дому”. Заряд тої кацапської інституції не хотів давати тієї залі на вистави українського театру, але дивним дивом на вечерниці в честь Т. Шевченка залю відступав (Шухевич) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. заряд — ЗАРЯ́Д (певна кількість вибухової речовини у патроні, снаряді і т. ін.; патрон, снаряд і под. з такою речовиною), НАБІ́Й. Хома Хаєцький.. сидить весь у кіптяві, вставляючи в оперення мін додаткові заряди (О. Гончар); Сержант.. Словник синонімів української мови
  8. заряд — ЗАРЯ́Д¹, у, ч. 1. Певна кількість вибухової речовини, яка міститься у патроні, снаряді, міні і т. ін. — Ви берете заряд толу, вагою на сто кілограмів, і кладете його в сталевий балон, до якого приробляєте детонатор (Ю. Янов., І, 1954, 205); Хома Хаєцький. Словник української мови в 11 томах
  9. заряд — Заря́д, -ду м. Правленіе, у правленіе. Жел. Словник української мови Грінченка