1. Словник української мови в 11 томах

заряд

ЗАРЯ́Д¹, у, ч.

1. Певна кількість вибухової речовини, яка міститься у патроні, снаряді, міні і т. ін.

— Ви берете заряд толу, вагою на сто кілограмів, і кладете його в сталевий балон, до якого приробляєте детонатор (Ю. Янов., І, 1954, 205);

Хома Хаєцький.. сидить весь у кіптяві, вставляючи в оперення мін додаткові заряди (Гончар, І, 1954, 47).

2. Бойовий патрон, снаряд, а також куля, дріб, картеч з потрібною для пострілу кількістю вибухової речовини, введені в канал вогнепальної зброї.

Пан Цибульський любив пополювать, ..а коли дуже розсердиться, то й по індиках тарахне, та й забира, щоб заряди на вітер не пішли (Стор., І, 1957, 154);

Раз на вовка хука дав [Мирон]; удруге схибив; за третім разом заряд у пеньок всадив… (Мирний, І, 1949, 180);

Ми, жінки, почали перев’язувати поранених, подавали до гармат заряди (Кучер, Чорноморці, 1956, 259).

3. фіз. Кількість електрики, наявної в якому-небудь тілі.

З рентгенівських променів Сонця в шарах атмосфери, що знаходяться на висоті 500-1000 кілометрів і вище, утворюються електричні заряди (Наука.., 11, 1962, 57);

Під час грози електричні заряди хмар індукують на поверхні землі заряди протилежного знака (Сіль. тепл. електростанції, 1957, 191).

4. перен. Запас сильних почуттів, якостей і т. ін.

В свої ретельно відібрані слова поет уміє вкласти значний емоційний заряд (Поезія.., 1956, 247).

ЗАРЯ́Д², у, ч., діал. Управління, керівництво.

— Слухайте, пане Годієра, ..мушу виїхати на якийсь час.. Приймете на той час заряд маєтку? (Фр., VIII, 1952, 83).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заряд — заря́д: За́ряд: — керівництво, управа [50] — Округ [XX] Я досі не писав до Новаковського про своє зречення, а стримався для того... Словник з творів Івана Франка
  2. заряд — Заря́д. 1. Керівництво, керівний орган, правління. Заряд центральний повинен би обіймати лишень одну провінцию (Б., 1895, 1, 3); Посол Пернерсторфер говорив про нужду цегольників на Вайнберґу і надужитя заряду фабрики цегол (Б. Українська літературна мова на Буковині
  3. заряд — [зар’ад] -ду, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў Орфоепічний словник української мови
  4. заряд — I -у, ч. 1》 Певна кількість вибухової речовини, яка міститься у патроні, снаряді, міні і т. ін. 2》 Бойовий патрон, снаряд, а також куля, дріб, картеч із потрібною для пострілу кількістю вибухової речовини, введені в канал вогнепальної зброї. 3》 фіз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. заряд — Набій, див. патрон, амуніція Словник чужослів Павло Штепа
  6. заряд — заря́д 1 іменник чоловічого роду певна кількість речовини; набій; кількість електрики заря́д 2 іменник чоловічого роду управління діал. Орфографічний словник української мови
  7. заряд — заря́д правління (ст): Вечерниці відбувалися у великій залі “Народнього дому”. Заряд тої кацапської інституції не хотів давати тієї залі на вистави українського театру, але дивним дивом на вечерниці в честь Т. Шевченка залю відступав (Шухевич) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. заряд — ЗАРЯ́Д (певна кількість вибухової речовини у патроні, снаряді і т. ін.; патрон, снаряд і под. з такою речовиною), НАБІ́Й. Хома Хаєцький.. сидить весь у кіптяві, вставляючи в оперення мін додаткові заряди (О. Гончар); Сержант.. Словник синонімів української мови
  9. заряд — Заря́д, -ду м. Правленіе, у правленіе. Жел. Словник української мови Грінченка