1. Українська літературна мова на Буковині

засипляти

Засипля́ти. Засинати.

/ перен. Припиняти свою роботу, занепадати. Чи ж диво. що чим раз меньше людий приходить до читальні, що вкладок ніхто не платить і нарешті читальня засипляє? (Б., 1895, 19, 2)

// нім. einschlafen — 1) засинати; 2) розм. згасати, поступово припинятися; див. іще уснути.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засипляти — засипля́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. засипляти — -яю, -яєш, недок., розм. 1》 неперех. Те саме, що засипати II. 2》 перех. Просипати яку-небудь подію, явище. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. засипляти — I. ЗАСИПА́ТИ (ЗАСИНА́ТИ) (впадати в сон), ЗАСИПЛЯ́ТИ розм. — Док.: засну́ти, почи́ти рідше. Олексій заснув міцно, як засипають люди, звиклі до будь-яких умов і обставин (М. Словник синонімів української мови
  4. засипляти — Засипля́ти, -ля́ю, -єш гл. Просыпать какое-либо событіе, явленіе. Зелена діброво, скажи мені правду: хто такий у світі зору засипляє? Чуб. V. 486. Словник української мови Грінченка