1. Українська літературна мова на Буковині

заскаржити

Заска́ржити, заска́ржувати (кого?). Оскаржити, подати скаргу.

● Заскаржити до суду (кого?) — подати в суд (на кого?). А якби двірник не хотів добровільно звернути тих гроший, тоді най Рада громадска заскаржить двірника до суду, а від Староства зажадає, аби такого двірника скасувати (См.-Стоцький, Громада, 11); Побережник заскаржив його там, у місті, перед панами за „переступ лісового права“, за те, що самовільно втяв смереку (Коб., Природа, 12)

// пол. zaskarżyć (kogoś) -подати скаргу (на когось), zaskarżyć do sądu (kogoś) — подати в суд (на когось).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заскаржити — заска́ржити дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. заскаржити — -жу, -жиш, док., перех., діал. Звинуватити кого-небудь у чомусь, звернувшись із скаргою на нього. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заскаржити — ЗАСКА́РЖИТИ, жу, жиш, док., перех., діал. Звинуватити кого-небудь у чомусь, звернувшися іа скаргою на нього. Змовчав Дутка, не віддав Савці поличника, пішов додому і на другий день Савку заскаржив до суду (Мак., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  4. заскаржити — Заскаржити, -жу, -жиш гл. Принести жалобу. Словник української мови Грінченка