1. Словник української мови в 11 томах

заскаржити

ЗАСКА́РЖИТИ, жу, жиш, док., перех., діал. Звинуватити кого-небудь у чомусь, звернувшися іа скаргою на нього.

Змовчав Дутка, не віддав Савці поличника, пішов додому і на другий день Савку заскаржив до суду (Мак., Вибр., 1954, 112);

Якийсь Тимко Малицький заскаржив Мушина, що копає віск на його грунті (Ков., Ів., 1958, 58).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заскаржити — заска́ржити дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. заскаржити — Заска́ржити, заска́ржувати (кого?). Оскаржити, подати скаргу. ● Заскаржити до суду (кого?) — подати в суд (на кого?). А якби двірник не хотів добровільно звернути тих гроший, тоді най Рада громадска заскаржить двірника до суду, а від Староства зажадає... Українська літературна мова на Буковині
  3. заскаржити — -жу, -жиш, док., перех., діал. Звинуватити кого-небудь у чомусь, звернувшись із скаргою на нього. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. заскаржити — Заскаржити, -жу, -жиш гл. Принести жалобу. Словник української мови Грінченка