заспокоєне

Заспоко́єне. Назва дії за знач. заспокоїти. Найзамітнійший виступ нашого сьвященства як представителя інтересів і жадань руского клєру і руского народу в православній церкві ще перед основанєм нашого товариства припадає на рік 1899, в котрім то році [наше сьвященство] виступило одностайно в осібнш пропам’ятнім письмі до Митрополита і Консисториї з жаданєм заспокоєня потреб руского народу в православній церкві на Буковині (Звідомл., 1914, 6)

// пол. zaspokojenie — задоволення (потреб, бажань тощо).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me