заспокоєний

Заспоко́єний. Дієприкм. від заспокоїти. Ми поводуємо ся принципом, що потреби кождого повинні бути заспокоєні і що всі податкові гроші мають впливати до фонду краєвого чи до фонду краєвого шкільного; не повинно ся робити ріжниці між рускими і волоскими податковими грішми і жадна народність не повинна бути вивисшена на кошт другої (С. Смаль-Стоцький, Б., 1899, 51. 2).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заспокоєний — заспоко́єний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. заспокоєний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до заспокоїти. 2》 у знач. прикм. Який заспокоївся, став тихим, спокійним. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заспокоєний — Заспоко́єний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. заспокоєний — ЗАСПОКО́ЄНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до заспоко́їти. Замфір бачив, як возили на Прут важкі залізні бочки. «Отрута, отрута», — шептали молдувани, значно заспокоєні тим, що більш не знаходять філоксери (Коцюб. Словник української мови в 11 томах