затяти

Затя́ти, затина́ти. Зціпити.

● Затяти зуби — стиснути, зціпити зуби. З-під тонких, скорих кіньских ніг вилітали іскорки, а вона, затявши зуби, почала звільна спускатись із горбка (Б., 1899, 35, 3); Коли, однак, її погляд стрічався з постаттю Василя, що, п’яний, то сам гуляв, то викрикував, то сміявся або співав, — стягала грізно чоло в зморшки й затинала зуби, аби не зойкнути вголос із болю (Коб., Земля, 235)

// пол. zaciąć — 1) затяти, порізати, 2) надрізати, надсікти, 3) загострити, zaciąć zęby-стиснути, зціпити зуби.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затяти — затя́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. затяти — див. затинати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. затяти — ЗАТЯ́ТИ див. затина́ти. Словник української мови в 11 томах
  4. затяти — Затя́ти, -ся см. затинати, -ся. Словник української мови Грінченка