затяти
Затя́ти, затина́ти. Зціпити.
● Затяти зуби — стиснути, зціпити зуби. З-під тонких, скорих кіньских ніг вилітали іскорки, а вона, затявши зуби, почала звільна спускатись із горбка (Б., 1899, 35, 3); Коли, однак, її погляд стрічався з постаттю Василя, що, п’яний, то сам гуляв, то викрикував, то сміявся або співав, — стягала грізно чоло в зморшки й затинала зуби, аби не зойкнути вголос із болю (Коб., Земля, 235)
// пол. zaciąć — 1) затяти, порізати, 2) надрізати, надсікти, 3) загострити, zaciąć zęby-стиснути, зціпити зуби.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me