заушник
Зау́шник. Приспішник, прихвостень. Пани ювіляти — се підстава теперішного режіму громади, найстравнійші “вибормахери”, найпевнійші заушники двірника і найгірші русиноїди. Отже чому не зробити їм гонору! (Б., 1907, 70, 2)
// пол. zausznik — приспішник, прислужник.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me