заушник

Частина черепа за вухом [X]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заушник — Зау́шник. Приспішник, прихвостень. Пани ювіляти — се підстава теперішного режіму громади, найстравнійші “вибормахери”, найпевнійші заушники двірника і найгірші русиноїди. Отже чому не зробити їм гонору! (Б., 1907, 70, 2) // пол. zausznik — приспішник, прислужник. Українська літературна мова на Буковині
  2. заушник — Заушник, -ка м. = заушниця 1. Гол. Од. 26, 27. І чоботи, і літники і коралі, заушники. Гол. III. 382. Словник української мови Грінченка