захід

Захі́д.

1. Клопіт, зусилля. Зміна статутів вимагає поновного зареєстрованя судового, а се получене з видатками і иньшими заходами (Б., 1895, 2, 2); Мощі бл[аженної] п[амяти] Омеляна Огоновского будуть заходом родини перенесені в другій половині мая с.р. до мурованого гробу (Б., 1895, 25, 3); Я мушу себе перед Вами трохи похвалити. Я вправді в “живім образі ” не брала жадної участі, але постаралася, що 6 осіб було моїм заходом дуже гарно прибрано (Коб., Листи, 62, 377); Заходами і працею п. Володимира Ілюка для уморальненя шкільної дітвори і заохоченя єї до пильного посіщеня школи відограно дня 19. грудня 1908 в тутейшій школі сценічне сьвято- Николаївске представлене, при чім роздано дітєм без ріжниці партий і віроісповідань — дарунки (Б., 1909, 65, 2);

/ Забарна, марудна праця, яка потребує докладання великих зусиль, часу, терпіння. Около хованя більших домашних зьвірят більше заходу, бо треба на то багато паші, часу до роботи та гроший і т. и., а ховане крілика не справляє майже ніяких трудностий, бо тою працею можуть займати ся навіть і діти, коли привчені до того (Товариш, 1908, 101); Богато людий чує до сеї ростини [шпарахів] велике упереджене. Кажуть, що коло неї дуже богато заходів, що вона вимагає дуже плодовитої землі, — тому не виплатить ся єї управа (Товариш, 1908, 259); Тепер не треба так богато заходів. Обходить ся з ростиною так, як сего вимагає єї природа — сего буде доста, щоб мати з шпараґів гарні плоди (Товариш, 1908, 259)

// пол. zachód, частіше мн. (zachody) — зусилля, клопіт, старання;

● Докладати заходів і трудів -ретельно працювати. Звісний нам добродій і щирий прихильник народа п. Кароль Давидович, ц. к. судия в Бурштині і начальник місцевої сторожи огневої докладає всяких заходів і трудів, щоби відкрите якнайторжественнійше випало (Б., 1895, 21, 3);

● Завдавати ходу й заходу — потребувати багато часу й зусиль. Господарство і ріжні духовні відправи завдавали єму немало ходу й заходу (Галіп, 58);

● Не варт заходу — не вартує зусиль, праці. Воно справді не варт заходу — кидати із-за тих мізерних кілька сот левів вогонь незгоди межи маси народу (Б., 1895, 10, 3)

// пол. to nie wart zachodu — це не вартує зусиль, праці;

● Робити захід — завдавати клопотів своєю присутністю, клопотами про себе. Вправді мав я деяких знакомих в тім місті, але щоб нікому не робити заходу, рішив ся я переночувати в одній не дуже вибагливій, але і несогіршій гостинниці (І. Матієв, Б., 1895, 15, 1).

2. переважн. мн. Сукупність певних дій, спрямована на досягнення певної мети. Правительство і сторонництва повинні доложити всяких заходів, щоби язикове питане в Австриї порішили законодатною дорогою в парляменті (Б., 1899, 36, 1); Вислід заходів тих двох довірочних зборів подамо при кінци сего річного справозданя, а тут вичислимо найважнійші події з засідань виділу (Звідомл., 1914, 46); Так зажив виділ зі своїми добрими намірами і заходами гіркого розчарованя (Звідомл., 1914, 26);

● Заходами і працею — завдяки зусиллям і праці. Хай ті згадки дадуть хоч малесенький образ того живого руху в якому так певно посувався наш національний віз-заходами і працею і старого, і молодого тодішнього покоління (тепер воно теж уже старе!)... (Сімович, 1938, 61-62).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. захід — Турбота, клопіт; робити собі захід: турбуватися [IX] — захід (286) — піклування [MО,V] Словник з творів Івана Франка
  2. Захід — За́хід іменник чоловічого роду країни Західної Європи й Америки Орфографічний словник української мови
  3. захід — I ЗАХІД, заходу. 1. Одна з чотирьох сторін світу, протилежна сходу; напрям, протилежний східному; місцевість, частина країни, материка, розташована в цьому напрямі. Вітре тихий від заходу! Вволи волю мого серця (П. Літературне слововживання
  4. захід — 1. захід сонця, (його сяйво) заграва; (життя) межа, кінець, смеркання; 2. (сторона) західній напрям <�сторона>, з. спадень; П. Західня Европа, вільний світ; З. (тактичний) крок, маневр, акція; (публічний) ІД. Словник синонімів Караванського
  5. захід — див. початок Словник синонімів Вусика
  6. захід — I [зах'ід] -ходу, м. (на) -ход'і, мн. -ходие, -ход'іў (сторона світу; дія або засіб для досягнення чогось) II [зах’ід] заходу, м. (на) заход'і, мн. заходие, заход'іў (заходження кудись; намір дії) Орфоепічний словник української мови
  7. захід — заходу, ч. 1》 Спуск небесного світила за обрій (перев. про сонце). 2》 Час, коли заходить сонце. 3》 Вогняно-червона заграва над обрієм, коли заходить сонце. 4》 перен. Межа, кінець чого-небудь. На заході літ (життя) — на схилі віку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. захід — за одни́м захо́дом. Одночасно з чим-небудь. От замісив він діжу і став разом на ступу пшоно товкти; а щоб за одним заходом сколотити і масло, прив’язав до пояса горщик з сметаною (Україна сміється); На берег ставка вилізла гладка баба-жаба... — Ква-ква!... Фразеологічний словник української мови
  9. захід — див. захід та схід Філософський енциклопедичний словник
  10. захід — I. ЗА́ХІД (напрямок, сторона, протилежна сходу), ВЕСТ мор., СПА́ДЕНЬ заст. Поїзд крізь темну ніч і осінню сльоту мчав із заходу на схід (П. Панч); (Адмірал:) Струнко! Слухать наказ. Піднять пари. Курс вест (О. Корнійчук); — Куди це в путь?... Словник синонімів української мови
  11. Захід — За́хід, -ходу, -дові, на -ді. Поді́ї на За́ході. Запози́чення слів із За́ходу Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. захід — ЗА́ХІД¹, ходу, ч. 1. Одна з чотирьох сторін світу; протилежне схід. [Павло:] І на схід, і на захід, і на південь, і на північ, хмари, розійдітесь (Кроп., II, 1958, 390); На заході небо спалахнуло червоним вогнем (Чорн., Визвол. Словник української мови в 11 томах
  13. захід — Захидъ, оду м. 1) Заходь, закатъ. Щобъ я до заходу сонця дитей не бачывъ. Ном. 931. 2) Западъ. Ой куды ты полынешъ, сывый соколоньку, Чы на-в-схидъ, чы на захидъ, чы на Вкраиночку. Чуб. V. 381. Употр. во мн. ч.: повернутися на заходи сонця. Словник української мови Грінченка